Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суд за власною ініціативою не має права застосувати норму про позовну давність до справ, пов’язаних із визнанням батьківства. Без заяви сторони у справі, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції, положення застосовуватися не може за жодних обставин. Про це йдеться в постанові Верховного Суду України від 27.04.2017 №6-617цс17. Так, ВСУ було встановлено, що у справі, яка переглядалася, суди не перевірили, чи позивач звернувся з позовом про визнання батьківства в порядку ст.128 Сімейного кодексу в межах позовної давності. Водночас існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм СК щодо позовної давності. Це спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Відповідно до ст.20 СК до вимог, що випливають із відносин, які він регулює, позовна давність незастосовується, крім випадків, передбачених ч.2 ст.72, ч.2 ст.129, ч.3 ст.138, ч.3 ст.139. Згідно з ч.1 ст.129 СК особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження хлопчика чи дівчинки перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред’явити до останнього, якщо той записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. Крім того, у ч.2 цієї статті закріплено, що до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. Тож законодавець у ч.1 ст.20 СК закріпив вичерпний перелік статей, до яких застосовується припис про сплив позовної давності. До них, як зазначено вище, належить і вимога про визнання батьківства особою (ч.2 ст.129 СК). Тому це положення є спеціальним і не може бути поширене на норми про визнання батьківства, передбачені в ст.128 кодексу. Крім того, законодавець у ч.2 ст.20 СК передбачив субсидіарне застосування положень Цивільного кодексу, які стосуються позовної давності, до сімейних відносин у випадках, передбачених ч.1 ст.20 СК. Тому у випадках, передбачених ч.2 ст.72, ч.2 ст.129, ч.3 ст.138, ч.3 ст.139 СК, мають застосовуватися приписи, закріплені в ч.3 ст.267 ЦК.
http://zib.com.ua/ua/128695-vsu_vislovivsya_pro_pozovnu_davnist_pri_viznanni_batkivstva.html