Судова практика: відібрання дітей без позбавлення батьківських прав

 У разі прийняття рішення про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав суд повинен вирішити питання про їхнє подальше пристрої та адресному стягнення аліментів.

Про це йдеться в Постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВСС) у справі №6-17297св16.

Згідно з рішенням суду першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, застосувавши до спірних правовідносин ст. 170 Сімейного кодексу, у батьків були відібрані діти без позбавлення батьківських прав, а також стягнуто аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 з усіх видів заробітку (доходу) кожного, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення повноліття .

Приймаючи рішення, суди виходили з доведеності невиконання батьками своїх обов'язків по вихованню неповнолітніх дітей. Однак, колегія суддів ВСС в повному обсязі погодилася з цими висновками.

Згідно ч. 1 ст. 170 СК, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 ч. 1 ст 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для його життя, здоров'я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

У пунктах 2-5 ч. 1 ст. 164 СК зазначено, що мати / батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона / він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке носить безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини. При цьому суд керується інтересами дитини.

З огляду на положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Застосувавши до спірних правовідносин норму ст. 170 СК і відібравши дітей у батьків без позбавлення їх батьківських прав, суд при цьому дітей нікому не передав.

Крім цього, стягнувши аліменти з батьків на утримання неповнолітніх дітей, суд не вказав, на користь кого має проводитися таке стягнення.
 

sud.ua/news/2017/03/27/102125-sydebnaya-praktika-otobranie-detej-bez-lisheniya-roditelskikh-prav