Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Кожна людина має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і захист свого інтересу, яка не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.
Однак позови про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним визначенням судді, подані до суду, непідсудні судам загальної юрисдикції. Між позивачем та судом (суддею) зазначені правовідносини не виникли.
Відповідно до статті 125 Конституції (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні діють місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані та Верховний Суд України.
Особи мають право оскаржити судове рішення в суди вищої інстанції в порядку і на підставах, визначених у процесуальному законодавстві.
Таким чином, законодавство дає можливість в повній мірі реалізувати право на оскарження судового рішення.
Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, скоєних під час розгляду конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Таким чином, належним відповідачем по таких спорах може бути тільки держава, а не суди (судді), які діють від імені держави і виконують покладені на них державою функції правосуддя.
Така правова позиція була викладена Верховним Судом України в постанові від 1 березня 2017 року по справі № 6-3139цс16. Позов був поданий до Червоноградського міського суду Львівської області та державі Україна в особі Державної казначейської служби. Позивач просив стягнути з держави 1 млн грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті незаконних дій судді у зв'язку з винесенням 16 квітня 2015 року незаконної ухвали, що спричинило приниження його честі, гідності та ділової репутації. ВСУ визнав обґрунтованим відмову у відкритті провадження у справі.