Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На сьогодні законопроект № 3719, яким передбачено зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) щодо обшуків на підприємствах, у фізосіб-підприємців та фізосіб, готується до другого читання.
Чим нас зацікавив цей законопроект?
Як зазначено у пояснювальній записці, в чинній редакції КПК правоохоронними органами здійснюється вилучення комп'ютерної техніки, серверів, носіїв інформації. На думку авторів законопроекту, в КПК відсутні норми, які б слугували запобіжником від зловживань слідчих та прокурорів під час проведення обшуків.
Відтак основна мета законопроекту - забезпечення дотримання прав посадових осіб підприємств, підприємців та фізичних осіб під час обшуків.
А тепер по пунктах про те, що має вас зацікавити в даному документі.
Заборона тимчасового вилучення всіх носіїв інформації (комп'ютерів, серверів, інших електронних інформаційних систем)
Актуальність змін. У багатьох випадках вилучення всієї техніки призводило не лише до створення перешкод у діяльності госпсуб'єктів, а подекуди просто паралізувало всю госпділяьність. Останнім часом більшість підприємств перейшло на електронну звітність, реєстрацію податкових накладних в системі СЕА, застосування системи клієнт-банк, набула поширення система електронних публічних торгів. Це вже не говорячи про перехід на створення виключно електронних документів, на який перейшли деякі підприємства вцілому, дивлячись на передовий досвід інших країн, бажаючи зекономити на витратах матеріалів та часу.
Для тих підприємств, які потрапили в перелік ризикових підприємств або відразу у фіктивні з подальшим відкриттям кримінальних проваджень, обшук закінчувався проблемами як з контрагентами, так і з самими контролюючими органами. Адже обшук обшуком, вилучення активів вилученням, а обов’язок подання звітів ніхто не відміняв. А закінчується це нарахуванням штрафів за неподання чи несвоєчасне подання звітності чи реєстрації ПН.
Що зміниться? за проектом пропонується вилучення цієї техніки замінити на копіювання інформації. І тут виникає дві практичні проблеми:
1) Це НЕ означає, що оргтехніку не вилучатимуть за жодних обставин. З набранням чинності цього Закону, вилучення техніки буде можливим, але лише з дозволу суду, який прийматиме таке рішення за клопотанням слідчого. Слідчий, своєю чергою, зобов’язаний обґрунтувати, що лише сам факт копіювання інформації без вилучення таких комп'ютерів та серверів не призведе до досягнення мети обшуку.
Як ці аргументи будуть оцінюватись судом, наразі складно передбачити. Крім того, питання щодо обсягу інформації, яка може бути скопійована під час обшуку, наразі так і залишається відкритим.
2) Як показала практика, під час обшуку подекуди вилучалися не тільки сервери, а й мобільні телефони, планшети, електронні органанайзери, «кишенькові ПК» (англ. Pocket РС), ноутбуки та нетбуки, які належали звичайним працівникам чи відвідувачам, які випадково опинились в офісі під час обшуку.
Ще один момент, і це вже, звичайно, злочин - такі пристрої не завжди попадали до протоколів обшуку. За таких умов їх повернення власникам — це нездійсненна мрія.
Коментованим законопроектом наголошується: якщо на такі предмети не надано дозволу на обшук та вилучення судом, але їх таки вилучили, то ці предмети вважаються тимчасово вилученим майном (що, начебто, має свідчити про обов’язок ці предмети повернути.)
Зауважимо, що КПК не оперує таким терміном і зрозуміти подальшу долю таких предметів за проектом неможливо. Єдине, що згладжує гострі кути проблеми, це те, що таке тимчасово вилучене майно описується та додається до протоколу обшуку.
Нагадаємо також, що платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію (пп. 17.1.9 ПКУ), а посадові особи контролюючих органів зобов'язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи (пп. 21.1.6 ПКУ). І платник податків, на нашу думку, який віддає всю інформацію фінансово-господарської діяльності повинен знати, де і як вона буде зберігатись. Адже жодних нормативних документів з цього приводу ДФС та правоохоронні органи досі не оприлюднили.
Заборона проведення обшуків в масках (з прихованим обличчям), дозвіл проведення обшуків лише за попереднім рішенням суду та у разі вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину
Актуальність змін. Таке словосполучення як “маски-шоу”, яким часто називають обшуки, говорить само за себе. Таку подію пережило багато підприємств та підприємців, і враження від цього — далеко не для слабких. Але найгірше, що під спецпідпрозділи могли маскуватись й особи, які переслідували злочинну мету. Йдеться про спроби рейдерського захоплення підприємств.
Ті ж підприємства, які витратили гроші на відеонагляд, були позбавлені можливості використати записи на захист власних інтересів. Адже приховані обличчя не дають можливості впізнати, хто саме влаштував на підприємстві таке озброєне шоу або вдавався до злочинів під час обшуку.
Увага! Заборона на використання спецпідрозділів із застосуванням ними спецзасобів для приховування обличчя (маски, балаклави тощо) та демонстрації зброї стосується лише проведення обшуку на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи-підприємця, у приміщеннях, що використовуються у господарській діяльності.
Наразі не зрозуміло чому цей перелік не містить житла фізособи-підприємця, чи житла керівника/засновника підприємства, де може бути запланований обшук, приміщення державних органів, судової влади тощо. Сподіваємось, що він або буде уточнений, або буде тлумачитись не на користь правоохоронних органів (як не вичерпний).
Дозвіл проводити обшук лише у випадку, коли неможливо отримати інформацію в інший спосіб
Актуальність змін. Навряд чи ми здивуємо керівників юросіб та фізосіб-підприємців, які навіть не маючи відношення до жодної кримінальної справи, отримують запити про надання документів за визначеними у запиті контрагентами. Право надавати такі запити є навіть у податківців і чітко визначено в пп. 20.1.14 ПКУ.
А ті, по яких вже відкриті кримінальні провадження, тим більше знайомі з подібними документами. Переважно, їх зміст обмежується посиланням на ч. 2 ст. 93 КПК щодо права слідчих на збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб документів, відомостей тощо.
Якщо слідчі не отримували потрібні документи через відмову керівників та підприємців, вони мали право звернутись до суду та отримати судове рішення про тимчасовий доступ до документів. В такому випадку йдеться вже не про копії, а про вилучення оригіналів первинних документів, договорів з окремими контрагентами та за певний період.
Що зміниться? Згідно із законопроектом, щоб отримати дозвіл на обшук, слідчим доведеться доводити в суді, що вони раніше надсилали запити, але отримали відмову або реакція на такі запити відсутня. Знову ж таки, наскільки суди зможуть оцінити доводи слідчих, спрогнозувати важко. Проте слід зважати на те, що відповіді на такі запити з відмовою надати документи будуть ретельно вивчатись вже не лише слідчим, а й судом.
Слід звернути увагу й на те, що за законопроектом слідчі мають навести суду аргументацію не лише необхідності обшуку, а також детальний опис речей, предметів та відомостей, які потрібно отримати під час обшуку, а також перелік осіб, яких планується знайти.
Така вимога перекликається з правом слідчого копіювати необхідну інформацію, якщо сервери, комп’ютери, іншу техніку суд не дозволить вилучати.
Тож з набранням чинності цих змін у разі, якщо певні речі та документи не внесені до судового рішення і не відносяться до відповідного кримінального провадження, вилучати їх слідчі не матимуть права.
_03_03.png)
