Спочатку була ревізія…

День прийняття постанови про порушення кримінальної справи проти особи не слід уважати днем виявлення заподіяної нею шкоди підприємству. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року №6-1263цс15, текст якої публікує "Закон і Бізнес".


Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

2 березня 2016 року м.Київ №6-1263цс15

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Яреми А.Г.,

суддів: Лященко Н.П., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М.,

розглянувши на засіданні справу за позовом
заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави до Особи 6, третя особа — товариство з обмеженою відповідальністю «Технолайн Системс», про відшкодування шкоди за заявою Особи 6 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.05.2015,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року заступник прокурора Печерського району м.Києва в інтересах держави в особі Державного підприємства Національного спортивного комплексу «Олімпійський» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що внаслідок неправомірних дій у період виконання відповідачем трудових обов’язків на посаді генерального директора ДП НСК «Олімпійський» указаній юридичній особі завдано майнову шкоду у розмірі 249 тис. 123 грн. Особу 6 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі акта про амністію.

Оскільки закриття кримінальної справи на підставі амністії не звільняє винну особу від
обов’язку відшкодувати шкоду, завдану злочином, заступник прокурора Печерського району м.Києва просив стягнути з відповідача на користь ДП НСК «Олімпійський» на відшкодування майнової шкоди 249 тис. 123 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Печерського районного суду м.Києва від 9.10.2014 в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 23.12.2014, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах ВСС від 13.05.2015, зазначене рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: стягнуто з Особи 6 на користь ДП НСК «Олімпійський» на відшкодування шкоди 249 тис. 123 грн.; вирішено питання про стягнення судового збору.

У заяві Особи 6 про перегляд судового рішення порушується питання про скасування ухвали суду касаційної інстанції та передачу справи на новий розгляд до цього ж суду з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 Цивільного
процесуального кодексу, — неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви Особа 6 посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах ВСС від:

— 21.03.2012 у справі за позовом комунального підприємства «Миколаївська обласна друкарня» до фізичної особи про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству при виконанні трудових обов’язків (№6-5833св12);

— 17.04.2013 у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до фізичної особи про відшкодування матеріальної шкоди (№6-495св13);

— 22.08.2012 у справі а позовом публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до фізичної особи про відшкодування шкоди (№6-27410св12);
— 27.02.2013 у справі за позовом Козятинського міжрайонного прокурора в інтересах відділу Держкомзему в Козятинському районі Вінницької області до фізичної особи про відшкодування збитків (№6-47121св12);

— 2.04.2014 у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до фізичної особи про стягнення регресу та прямої дійсної шкоди, завданої порушенням трудових обов’язків (№6-54716св13).

Крім того, Особа 6 додав до заяви, крім інших, ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах ВСС від 19.03.2014 у справі за позовом головного управління Міністерства доходів і зборів в Одеській області до фізичної особи про відшкодування матеріальної шкоди (№6-347св14) без посилання на неї в своїй заяві.

Так, за результатами розгляду касаційних скарг у справах №№6-495св13, 6-27410св12, 6-347св14, 6-54716св13 суд касаційної інстанції в першому випадку скасував судове рішення і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в інших — залишив без змін судові рішення судів інших інстанцій про відмову в
задоволенні позову. При цьому суд застосував до спірних правовідносин ч.3 ст.233 Кодексу законів про працю і виходив з того, що днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Крім цього, суд касаційної інстанції зазначив: в ухвалі №6-347св14, що спірні правовідносини регулюються КЗпП, ст.233 якого встановлено строк звернення до суду, який застосовується без заяви сторони у спорі; в ухвалі №6-54716св13, що посилання скаржника на те, що згідно зі ст.257 Цивільного кодексу строк позовної давності встановлюється тривалістю у 3 роки, безпідставні, оскільки спірні правовідносини регулюються КЗпП, ст.233 якого встановлено строк звернення до суду, а не позовну давність.

zib.com.ua/ua/123995-vsu_zrobiv_visnovok_schodo_vidshkoduvannya_shkodi_pidpriemst.html