Діють зміни до КПК щодо арешту майна

11 грудня 2015 року набрав чинності Закон № 769-VIII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні», який був прийнятий 10 листопада.

Зокрема, у новій редакції викладено ст. 170 КПК.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кодексом порядку, позбавлення за визначенням слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом або знаряддям вчинення Злочини, доказом злочину, придбано злочинним шляхом, доходом від скоєного злочину, отримано за рахунок доходів від скоєного злочину або може бути конфісковано у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, до якого може бути застосоване заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальної конфіскації відносно третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Заарештованим може бути майно, яким володіє, користується або розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юрособа, до якого може бути застосоване заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештоване, - особи, які отримали або приобревшие у підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого майно безоплатно або в обмін на суму, що значно нижче ринкової вартості, або знали / повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна , добутого в результаті вчинення злочину, приховування злочину та / або уникнути конфіскації. Ці відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є визначення слідчого судді або суду при наявності сукупності підстав або розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом, засобом або знаряддям його вчинення, придбано злочинним шляхом, є доходом від скоєного злочину або отримані за рахунок доходів від скоєного злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу, інкримінованої підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваного, обвинуваченого заявлено цивільний позов у ​​кримінальному провадженні.

У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої ​​конфіскації або спецконфіскаціі майна у кримінальному провадженні по тяжкого або особливо тяжкого злочину за рішенням директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), согласованномум прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Якщо він не звернувся з таким клопотанням або якщо у задоволенні було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються.

Арешт може бути накладено на рухоме або нерухоме майно, гроші у будь валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти і цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких визначенням або рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештоване майно, якщо воно знаходиться у власності добросовісного набувача.

Також уточнюються: зміст клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача (у кримінальному процесі) про арешт майна; обставини, які повинен врахувати суд при розгляді питання про арешт.

Крім того, ст. 171 КПК доповнено нормою, згідно з якою у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі визначення слідчого судді, передбаченого статтею 235 (про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи), клопотання про арешт такого майна має бути подана слідчим, прокурором протягом наступного дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Внесено зміни до ст. 297-1 КПК (загальні положення спеціального досудового розслідування) - встановлюється, що здійснення спеціального досудового розслідування по інших злочинах (крім зазначених у частині 2 статті) не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошення в міждержавний і / або міжнародний розшук, і вони розслідуються в одному кримінальному провадженні зі злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів по них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Клопотання про арешт майна, що надійшли на розгляд слідчих суддів, судів та рішення по яких не прийнято до набрання чинності Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Речі, вилучені в ході обшуку житла чи іншого володіння особи на виконання відповідної постанови слідчого судді, суду до набрання чинності Закону, мають правовий статус, визначений законодавством, що діяло до його вступу в силу.

Відзначимо, що норма про накладення арешту буде змінена через 6 місяців у зв'язку з введенням в дію Закону № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів».




www.zakon-i-normativ.info/index.php/2012-05-25-22-59-57/the-news/novini-zakonodavstva-2015-r/117172-deistvyut-izmeneniia-v-ypk-otnositelno-aresta-imyshestva.html