Пленум ВССУ вніс зміни до постанови про судові витрати

На засіданні Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ 25 вересня було прийнято зміни до постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».


П О С Т А Н О В А № 10

ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

від 25 вересня 2015 року



Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»



У зв’язку із змінами, що відбулися в законодавстві України, і питаннями, що виникли в судовій практиці, з метою забезпечення правильного та однакового застосування судами норм права, керуючись пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ п о с т а н о в л я є:

Внести до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» такі зміни та доповнення:

1. Абзац третій пункту 10 викласти в такій редакції:

«У разі коли позов немайнового характеру
подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених згідно із статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання позову немайнового характеру».

2. Абзац перший пункту 11 викласти в такій редакції:

«Розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. Це стосується, зокрема, і випадків, коли заява про забезпечення позову або доказів, апеляційна чи касаційна скарга подаються пізніше. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду».

3. Абзац перший пункту 19 викласти в такій редакції:
«Якщо позовну заяву судом залишено без розгляду з підстав, передбачених частиною першою статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, а позивач відповідно до частини другої цієї статті знову звернувся до суду з таким самим позовом, то судовий збір сплачується на загальних підставах (частина четверта статті 6 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»)».

4. Абзац перший пункту 21 викласти в такій редакції:

«Законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми (підпункти 6, 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI)».

5. Пункт 23 викласти в такій редакції:

«23. Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI «Про судовий збір» визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на
ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду залежно від того, здійснюються такі дії юридичною особою (фізичною особою-підприємцем) чи фізичною особою.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг, заяв про приєднання до них на будь-які ухвали суду, що підлягають оскарженню незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали, проте з урахуванням роз’яснень, наданих у пункті 6 цієї постанови».

6. Абзац другий пункту 26 викласти в такій редакції:

«Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв’язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на
безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби
України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду».

7. Друге речення абзацу першого пункту 42 викласти в такій редакції:

«Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»)».

Доповнити пункт 42 абзацом другим такого змісту:

«Сплачена сума судового збору повертається не лише в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, а й у разі відмови у відкритті апеляційного та касаційного провадження (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»)».

Абзаци 2 і 3 пункту 42 вважати відповідно абзацами 3 і 4.



Голова Вищого спеціалізованого суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ Б. І. Гулько

Секретар пленуму, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Д. Д. Луспеник

zib.com.ua/ua/119050-plenum_vssu_vnis_zmini_do_postanovi_pro_sudovi_vitrati_dokum.html